КаталогIндекс роздiлу


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
Національний технічний університет
"Харківський політехнічний інститут"

  “ПОГОДЖЕНО”

Головне управління освіти і науки Харківської обласної Державної адміністрації
_______________В.П. Гаркавець
“____”_________________2008 р.

Розглянуто на засіданні Регіональної громадської експертної комісії Державної акредитаційної комісії у Харківській області
Протокол №______від__________________

 

 

ОБГРУНТУВАННЯ

можливості Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" щодо ліцензування діяльності з надання освітньої послуги підготовки фахівців

 

 

  Освітній рівень повна вища освіта
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр
Галузь знань 1801 "Специфічні категорії"
Спеціальність 8.000012 "Консолідована інформація"

 

 

  Розглянуто та затверджено на засіданні Вченої ради НТУ "ХПІ"

Протокол від 25 січня 2008 р. № 1

 

 

Харків – 2008

 

 


1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ ЩОДО ПОТРЕБИ У ФАХІВЦЯХ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 8.000012 "КОНСОЛІДОВАНА ІНФОРМАЦІЯ"

Загальні тенденції світового соціально-економічного розвитку свідчать про формування економіки нового типу, основаної на широкому використанні знань та інноваційних процесів. Знання як джерела економічного розвитку сприяли виникненню нового поняття – економіки Знання (knowledge-based economy). До нових чинників сучасного економічного зростання відносять інвестиції в освіту, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інноваційних промислових та бізнес-технологій.

Особливість сучасної економічної системи України полягає у формуванні інноваційної моделі її розвитку на основі стрімкого зростання впливу науки та нових технологій. Формування інноваційної економіки потребує ефективної інноваційної політики, що полягає в дієвому державному стимулюванні прогресивної структурної перебудови економіки та реформуванні сфер освіти, науки, інноваційної діяльності на основі наявного науково-технічного потенціалу та з урахуванням світових тенденцій науково-технологічного розвитку.

У Законі України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року № 40-ІV визначено, що "головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни" на основі " ... ефективного використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримки підприємництва у науково-виробничій сфері; здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок".

Засоби досягнення цієї мети обумовлюють актуальність формування ефективної інформаційно-аналітичної політики підприємництва, потребують впровадження інноваційної концепції управління виробництвом, реалізація якої вимагає постійного ретельного дослідження ринків, прогнозування зміни їх стану, структури, обсягу. Розвиток сучасного бізнесу надає перевагу інформаційно-аналітичній орієнтації в діяльності підприємства, яка передбачає, що найважливішим практичним завданням є постійне удосконалення методів збору, аналізу та узагальнення конкурентної інформації з метою адаптації виробничо-технічної, маркетингової та організаційно-структурної політики підприємства до швидкоплинних вимог сучасної інноваційної економіки. Актуальними стають інформаційно-аналітичні дослідження науково-технічної та інноваційної продукції на основі дослідження ринків технологій в Україні та за кордоном та, як результат цього процесу – створення інформаційного продукту, що має ринкову вартість. Все це складає основу сучасного погляду на процес консолідації інформації та підготовку фахівців – професіоналів в галузі інформації та інформаційного аналізу, тобто інформаційних аналітиків. Підготовка цих фахівців йде за програмою спеціальності 8.000012 "Консолідована інформація".

З погляду сфери освіти підготовка професіоналів у галузі інформаційно-аналітичної діяльності пов'язана зі складними процесами формування особливого системного аналітичного і при цьому творчого (креативного) мислення, а також здатності сприймати і реалізовувати сучасні світові стандарти інформаційної і організаційної культури.

Зазначені фахівці здійснюють інформаційно-аналітичний супровід управління, використовуючи продукти і послуги традиційних інформаційно-допоміжних служб. Але, на відміну від цих служб, вони виконують завдання якісно-змістовного перетворення інформації, а також одночасно наукові (виробництво нового знання) і управлінські (розробка варіантів рішень, сценаріїв) функції. При цьому здійснюється організаційне виділення подібної інформаційно-аналітичної діяльності від управлінської, важливим компонентом якої вона була в перебігу багатьох сторіч.

Тому виникає необхідність функціонування на кожному підприємстві інформаційно-аналітичного відділу, або наявності в штаті фахівців з консолідованої інформації, які повинні вміти аналізувати фактори інформаційного середовища, оцінювати їх вплив на діяльність підприємства, планувати і здійснювати інформаційно-аналітичні дослідження, обробляти отриману інформацію і на цій основі розробляти ринкову стратегію конкурентних переваг, тобто володіти інформацією як системою та засобом управління інноваційною економікою.

Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16 січня 2003 року № 433-ІV визначає, що одними з цих напрямів є ефективне використання інноваційного потенціалу та формування сучасної інноваційної культури суспільства. Особливе місце в цих процесах займає підготовка професіоналів в галузі інформації та інформаційного аналізу.

Особливості та проблеми сучасного розвитку економіки України відображаються і в розвитку Харківського регіону. Вирішення завдань інноваційного розвитку економіки Харківського регіону потребує сучасних спеціалістів з інформаційного аналізу для підприємств та установ різної форми власності. Ці спеціалісти у своїй діяльності повинні сполучати фундаментальні знання та практичні навички з володінням новітніми інформаційними та організаційними технологіями виробництва та ведення бізнесу. Ця інтеграція має складати основу професійного рівня інноваційно-орієнтованих професіоналів у галузі інформації. Так, на Форумі "Погляд у майбутнє, розвиток Харківського регіону через інформаційні технології та побудову інформаційного суспільства", який пройшов у Харкові у березні 2006 року, було підкреслено, що: "Україна вже починає не просто відставати на декілька шагів, але й на декілька порядків в області стимулювання розвитку високих технологій", тому "ключовим моментом є орієнтація держави на громадян. Щоб зміни здійснилися, а послуги, що надаються, дійсно відображали інтереси громадян, такі ключові сфери життя як освіта повинні стати об’єктом сумісних та скоординованих дій центральної й регіональної влади". Центральною ланкою в вирішенні питань кадрового забезпечення інноваційного розвитку економіки як України, так і Харківського регіону повинна стати підготовка фахівців у галузі інформаційних технологій тобто професіоналів у галузі інформації.

Підготовка магістрів зі спеціальності 8.000012 "Консолідована інформація" проводиться відповідно до складових галузевого стандарту вищої освіти - освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП), затверджених наказом МОН України від 09.11.2007 р. за № 955.

Зараз у Харківському регіоні підготовку фахівців за спеціальністю 8.000012 "Консолідована інформація" проводить Харківський Національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ). В концепції підготовки фахівців у ХНУРЕ (М.Ф. Бондаренко, С.І. Маторін, К.О. Соловйова "Информационному обществу – профессионалов в области информатики", "Информационному обществу – инновационное образование", "Підготовка професіоналів у галузі інформації для державної служби України") проводиться теза щодо відокремлення інформаційних служб і, відповідно, фахівців цих служб, тобто тих, хто забезпечує збір інформації, її збереження, структурування та доступ до неї - інженерів-програмістів, системних адміністраторів тощо, від фахівців інформаційно-аналітичних служб, які користуються цією інформацією.

Але в цій же концепції спеціальність "Консолідована інформація" ототожнюється зі спеціальністю "Business intelligence", прийнятою у США та Європі, наводяться різні трактування, визначення терміну "Business intelligence" (ВІ). Так, термін ВІ трактується: 1) як методи, технології, засоби здобуття і представлення знань; 2) як знання про бізнес та для бізнесу. Тому BІ розуміється як:

Таким чином, робиться висновок, що "таке розуміння BІ дозволяє однозначно співвіднести відповідні цьому терміну процеси, технології і знання з ОКХ спеціальності "Консолідована інформація". Це, у свою чергу, забезпечує вітчизняним університетам ясний і чіткий напрям інтеграції даної спеціальності в європейський простір". Таке розуміння спеціальності "Консолідована інформація" дійсно знайшло відображення в ОКХ цієї спеціальності, що за своєю суттю дещо суперечить тезі про "відокремлення інформаційно-аналітичних служб від інформаційних служб", але значно розширює сферу діяльності останніх.

В концепції ХНУРЕ не розглядається ВІ як визначена технологія, в основі якої лежить організація доступу кінцевих користувачів і аналіз структурованих кількісних по своїй природі даних і інформації про бізнес та яка породжує ітераційний процес бізнес-користувача, що включає доступ до даних і їхній аналіз, і тим самим прояв інтуїції, формування висновків, знаходження взаємозв'язків, щоб ефективно змінювати підприємство в позитивну сторону.

Якщо ж розглядати ВІ як технологію, то ми неодмінно дійдемо висновку, що ця технологія повинна бути спрямована на створення ВІ - систем (спектр цих систем зараз простягається від інформаційних систем керівника (executive information systems, EIS) до систем підтримки прийняття рішень (decision support systems, DSS)). Ця технологія передбачає створення сховищ даних та використання ВІ – інструментів та ВІ – додатків, організації розвідки та аналізу даних, що у кінцевому підсумку повинно привести до створення визначеної ВІ – архітектури необхідної ВІ – системи для підтримки прийняття рішень на конкретному виробництві (підприємстві). Тобто ВІ – технологія - це насамперед технологія використання типових та специфічних програмних продуктів плюс, безумовно, організаційні технології та аналітичні технології здобуття знань, вироблення варіантів рішень та їх прийняття.

В концепції, що пропонується, підготовки магістрів з "Консолідованої інформації" в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" (НТУ "ХПІ") та відповідному навчальному плані відображається "золота середина" між цими двома поглядами, з урахуванням вже існуючих ОКХ та ОПП цієї спеціальності.

Групова кваліфікаційна характеристика професії 2433.2 "Професіонали в галузі інформації та інформаційні аналітики", яка введена до класифікатору професій України ДК 003-2005, визначає, що "Професіонали в галузі інформації та інформаційні аналітики" повинні вміти:

"Професіонали в галузі інформації та інформаційні аналітики" повинні знати:

Розуміння терміну "Консолідована інформація" в концепціях ХНУРЕ, Національного технічного університету "Львівська політехніка", поглядах УкрІНТЕІ, Відділу стандартизації Науково-методичного центру вищої освіти МОН України, НДІ соціально-трудових відносин об’єктом діяльності фахівців з консолідованої інформації визначається "інформаційно-аналітичний і системно-організаційний супровід діяльності юридичних осіб з метою її радикального удосконалення на основі знанняорієнтованого формування і прогнозування варіантів оперативних і стратегічних рішень".

В цих поглядах визначається, що "розуміння процесу консолідації інформації як "фазового переходу знань у силу" дозволяє розглядати термін "консолідація інформації" як переклад терміна "intelligence process/cycle", а термін "консолідована інформація", як переклад терміна "competitive intelligence". Таке розуміння термінів дозволяє порівняти професійну характеристику Competitive Intelligence Professionals (www.scіp.org/educatіon) і вітчизняну професійну характеристику за спеціальністю 2433.2. Практично це однакові професії".

Слід відзначити, що термін "competitive intelligence" має й інший переклад (інтерпретацію), це – "конкурентна розвідка". І цей переклад має своє історичне підґрунтя. Так, процес організаційного оформлення (інституціоналізації) інформаційно-аналітичної діяльності як самостійної професії у Європі й Америці призвів у 1920-х роках до формування професійного співтовариства, системи підготовки кадрів і вироблення основних кваліфікаційних вимог до професії аналітика. Міжнародне співтовариство професіоналів The Society of Competitive Intelligence Professionals (SCІP), що нараховує більш як 7000 членів із 64 країн світу, діє з 1986 року. У Росії в серпні 2002 року створене аналогічне "Российское общество профессионалов конкурентной разведки ".

Основними технологіями ведення конкурентної розвідки у бізнесі є організаційні та економіко-аналітичні технології, а основними засобами – легальні ("білі"), напівлегальні ("сірі") та нелегальні ("чорні") методи збору інформації та сучасні схеми аналізу (наприклад, бенчмаркінгові). Зрозуміло, що в цій системі інформаційні технології з використанням програмних засобів консолідації інформації повинні забезпечувати процеси автоматизації пошуку, збору, структуризації, зберігання та захисту інформації із застосуванням легальних методів і програмних продуктів та забезпечення автоматизації процесів економічного аналізу даних та знань у сформованих базах, автоматизації процесу підтримки прийняття рішень.

Крім того, інформаційними об’єктами легальної конкурентної розвідки є відповідно: відкрита інформація, конфіденційна інформація (КФ) та комерційна таємниця (КТ). Все це визначає потребу в правовій підготовці фахівців з консолідованої інформації, а якщо розглядати не тільки збір та аналіз, а ще й створення КФ та КТ - то і потребу в підготовці даних фахівців з питань захисту інтелектуальної власності та комерціалізації її об’єктів.

Очевидно, що всі ці джерела (їх суть) і визначають специфічність (міжгалузевість) спеціальності "консолідована інформація" і, відповідно, визначають основні напрями навчання за цією спеціальністю.

Тому, в вибіркову частину навчального плану підготовки магістрів з консолідованої інформації в НТУ "ХПІ" введено дисципліни самостійного вибору ВНЗ: "Інтелектуальна власність", "Нормативно-правове регулювання інформаційної діяльності", "Основи інформаційної безпеки професійної діяльності" та "Проектування консолідованих інформаційних ресурсів та систем".

Відповідно до цієї загальної концепції підготовки магістрів з консолідованої інформації, в НТУ "ХПІ" буде здійснюватись підготовка за двома спеціалізаціями. Перша спеціалізація – 8.000012.01 "Прикладний інформаційний аналіз", друга спеціалізація – 8.000012.02 "Технології та засоби консолідації інформації". Кожна з цих спеціалізацій визначається чотирма навчальними дисциплінами з сумарним навчальним часом 900 годин (25 кредитів ECTS), що складає майже 21% загального навчального часу.

У навчальних дисциплінах напряму "Прикладний інформаційний аналіз" вивчаються науково-технічні інформаційні ресурси, методи та засоби проведення патентно-кон'юнктурних досліджень, методи та засоби консолідації і аналізу фінансово-економічної та маркетингової інформації, соціально-політичної інформації, методи та засоби проведення та соціологічних досліджень, основи побудови технології та засобів консолідації інформації.

У навчальних дисциплінах напряму "Технології та засоби консолідації інформації" вивчаються технології та засоби консолідації даних, сервісно-орієнтовані технології інтеграції інформації, технології та засоби представлення та пошуку знань, основи прикладного інформаційного аналізу.

Введення цих спеціалізацій обумовлюється потребою ринку регіону, необхідністю підготовки професіоналів як у галузі прикладного інформаційного аналізу – інформаційних аналітиків, так і у галузі створення та використання специфічних технологій та засобів консолідації інформації – керівників, проектувальників та розробників систем консолідації інформації.

Одним з провідних навчальних закладів України, що забезпечує підготовку фахівців сучасного рівня для інноваційно-орієнтованого розвитку економіки регіону та України в цілому, є НТУ "ХПІ". Він є центром культури, знань та досягнень, одним з найбільших університетів України, де навчаються більш ніж 22 тисячі студентів та 320 аспірантів. Викладачі та науковці НТУ "ХПІ" відіграють ведучу роль у розвитку української технічної освіти та науки.

Підготовка зі спеціальності "Консолідована інформація" в НТУ "ХПІ" має за мету формування професіоналів – інформаційних аналітиків із сучасним світоглядом, професійними знаннями інноваційного характеру, вміннями їх практичного використання при розв'язанні соціально-економічних проблем на базі постійної самоосвіти. Ця підготовка буде проходити на кафедрі Інформатики та інтелектуальної власності, яка готує бакалаврів з напряму 6.050101 "Комп’ютерні науки", спеціалістів та магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність". Підготовка магістрів зі спеціальності "Консолідована інформація" дасть змогу послідовно продовжити процес підготовки професіоналів у галузі інформації на базі комп'ютерного бакалаврату. В процесі підготовки, ці професіонали отримають цілісні знання та навики самостійного проведення комплексних інформаційно-аналітичних досліджень щодо функціонування і розвитку соціально-економічної системи, її рівнів, прогнозування змін і оцінки наслідків прийняття науково обґрунтованих та економічно доцільних практичних рішень, а також знання та навики створення програмно-технічних систем та засобів консолідації інформації.

За наявними запитами, що надійшли до НТУ “ХПІ” відчувається гостра потреба саме у таких професіоналах. Тому підготовка з цієї спеціальності дозволить забезпечити Харківський регіон конкурентоспроможними фахівцями, попит на яких в умовах інноваційного розвитку економіки зростатиме. Кількісні характеристики запиту виробництва на фахівців цієї спеціальності складає 25 осіб.

 

 

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ "ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” – державний заклад IV рівня акредитації, який підпорядковується Міністерству освіти і науки України і здійснює освітню діяльність, пов’язану з підготовкою фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Університет заснований у 1885 р. Назва його неодноразового змінювалась: у 1885 р. – “Практичний технологічний інститут”; у 1898 р. – “Харківський технологічний інститут”; у 1929 р. – “Харківський політехнічний інститут”; у 1994 р. – “Харківський державний політехнічний університет”.

11 вересня 2000 р. Указом Президента України № 1059/2000, ураховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок в розвиток національної вищої освіти і науки, ХДПУ наданий статус національного з найменуванням Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”.

Його історія стала невід’ємною частиною науково-технічної, інтелектуальної та культурної історії країни. З університетом пов’язані імена всесвітньо - відомих учених - лауреата Нобелівської премії Л.Д. Ландау, академіків Н.Н. Бекетова, П.П. Буднікова, А.К. Вальтера, А.М. Ляпунова, Г.Ф. Проскури, В.І. Атрощенка, А.С. Бережного, А.М. Підгорного, почесних докторів Д.І. Менделєєва і М.Є. Жуковського, засновника Харківської політехніки професора В.Л. Кирпичова та інших.

НТУ “ХПІ” став засновником шести самостійних вищих навчальних закладів, серед яких Харківський авіаційний і інженерно-будівельний інститути (1930р.), Ворошиловградський машинобудівний інститут (1960р.), Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (1968р.), Сумський фізико-технологічний інститут (1990 р.), Кременчуцький державний політехнічний інститут (1997 р.).

Сьогодні в складі університету: 23 факультети, 92 кафедри, інститут танкових військ, верстатно-інструментальний технікум, науково-технічна бібліотека, міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації кадрів, центр дистанційної освіти, науково-дослідна частина, три науково-дослідних інститути. Експериментальні бази науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту “Блискавка” та інституту “Іоносфери” НАН і МОН України визнані національним надбанням України.

Спільною Постановою Міносвіти і НАН України на базі НТУ “ХПІ” створено Північно-Східний регіональний центр науково-комп’ютерної мережі України (URAN). Це забезпечує плідну діяльність потужної інформаційної системи університету, до складу якої входить найкрупніший серед вузів країни потужний вузол системи “Інтернет”, на базі якого створено міську науково-освітню об’єднуючу мережу 20 установ освіти та науки Харкова.

НТУ “ХПІ” є багато профільним науковим закладом. Зараз в університеті виконується понад 400 держбюджетних та госпдоговірних робіт з пріоритетних напрямів науки і техніки. Вчені університету вибороли і працюють над виконанням 21 міжнародного наукового гранту.

Університет має зв’язки з 98 закордонними партнерами із 32 країн світу. Діє 69 прямих договорів з закордонними вищими навчальними закладами, 7 договорів укладені у 2006/2007 роках (Санкт-Петербургський державний політехнічний університет (Російська Федерація); Національний технічний університет м. Афини (Греція) и Науково-дослідницький Інститут Нанотехнології (Угорщина) – тристоронній; Белгородський державний технологічний університет ім. В.Г.Шухова (Російська Федерація); Університет ім. Я. Кохановського в Кельцах (Польща); Брестський державний технічний університет (Республіка Бєларусь); Центр мов університету ім. Гумбольдта (Німеччина).

Формування контингенту студентів здійснюється на основі глибокого вивчення потреб народного господарства у фахівців. Такий підхід дозволяє університету коригувати план прийому студентів і організувати роботу з відкриття підготовки за новими перспективними напрямками та спеціальностями.

Діяльність НТУ “ХПІ” відповідає вимогам Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, Положенню “Про організацію навчального процесу у ВНЗ” і здійснюється відповідно до ліцензії АВ № 363497, виданої на підставі рішення ДАК від 26.06.2007 року протокол № 67 (наказ МОН України від 09.07.2007 року, № 1843-Л). Відповідно до рішення Державної акредитаційної комісії від 08.04.2003 року, протокол № 44, наказ МОН України від 23.04.2003 року, № 252 (сертифікат РД-IV № 219630, дата видачі 31.10.2007 року, термін дії до 01.07.2013 року) Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” акредитований за IV рівнем акредитації та має право підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста та магістра (у тому числі іноземних громадян).

Керівництво Національним технічним університетом “Харківський політехнічний інститут” здійснює ректор Товажнянський Леонід Леонідович – доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник вищої школи України, Заслужений діяч науки і техніки, академік Академії інженерних наук, академік екологічної Академії, академік Академії наук вищої школи, лауреат Державної премії України, Почесний академік Академії педагогічних наук України, кавалере ордена князя Ярослава Мудрого.

Конкретні показники діяльності ВНЗ приводяться у формі таблиці:

Загальна характеристика Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”

п/п
Показники діяльності Кількості
параметри
1. Сукупний ліцензований обсяг прийому студентів 21960
  • молодший спеціаліст
  • 400
  • бакалавр
  • 10265
  • спеціаліст
  • 9275
  • магістр
  • 2020
    2. Кількість студентів, курсантів, слухачів разом: 26825
    у т.ч. за формами навчання:  
  • денна
  • 17945
  • вечірня
  • &bsp;
  • заочна
  • 8880
    3. Кількість навчальних груп 1003
    4. Кількість спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, разом 98
    у т.ч. освітньо-кваліфікаційними рівнями:  
  • молодшого спеціаліста
  • 4
  • бакалавра
  • 6
  • спеціаліста
  • 15
  • магістра
  • 73
    5. Кількість кафедр (циклових предметних комісій), разом: 92
    з них випускових: 64
    6. Кількість факультетів, разом: 23
    7. Загальні навчальні площі будівель (кв.м.) 206091,5
    З них:  
  • власні:
  • 202812,2
  • орендовані:
  • 3279,3
    8. Площі, які здаються навчальним закладом в оренду (кв.м.) 13948,6
    9. Інше  

    Підготовку студентів за спеціальністю 8.000012 "Консолідована інформація" буде здійснювати кафедра "Інформатика та інтелектуальна власность" (ІІВ), яка входить до складу факультету комп'ютерних та інформаційних технологій. Кафедра ІІВ була створена у 1999 році і з моменту її започаткування готує бакалаврів за напрямом 6.050101 "Комп'ютерні науки" та спеціалістів і магістрів за спеціальністю 8.000002 "Інтелектуальна власність" (спеціалізації: "Економіка та менеджмент інтелектуальної власності" та "Інжиніринг та комерціалізація програмного забезпечення"), яка зараз має рівень акредитації IV.

    На підставі п.7 наказу ректора Харківського державного політехнічного університету від 12 травня 1999 року № 146-І "Про створення кафедри "Інформатика та інтелектуальна власність"" для організації навчального процесу, науково-дослідної, методичної та організаційної роботи кафедрі ІІВ як кафедрі, яка здійснює підготовку за всіма освітньо-професійними рівнями (бакалавр, спеціаліст, магістр) та забезпечує викладання загального для всіх спеціальностей університету навчальної дисципліни “Інтелектуальна власність”, виділено приміщення на 3-му поверсі адміністративного корпусу (малого електрокорпусу) загальною площею 288,3 кв.м..

    Кафедра має одну навчальну аудиторію та два спеціалізовані комп’ютерні класи, які мають 30 сучасних персональних комп’ютерів, об’єднаних в локальну обчислювальну мережу, що зв’язана з загальною обчислювальною мережею Університету та має вихід у глобальну мережу Internet, один методкабінет, дев'ять приміщень для науково-педагогічного, наукового та навчально-допоміжного персоналу.

     

     

    3. НАЯВНІ І ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ НТУ "ХПІ" ЩОДО МАГІСТРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 8.000012 "КОНСОЛІДОВАНА ІНФОРМАЦІЯ"

    3.1. Матеріальна база і перспективи її розвитку

    З метою забезпечення надійної і гнучкої інфраструктури для автоматизації управління навчальним процесом, на кафедрі ІІВ проводиться:

    На кафедрі ІІВ створено локальну комп’ютерну мережу, яка надає всім користувачам (студентам, викладачам, інженерам, адміністраторам тощо) такі сервісні можливості:

    За останні п’ять років на кафедрі ІІВ була проведена велика робота по вдосконаленню та розвитку локальної комп’ютерної мережі, впровадженню нових програмних засобів в навчальний процес, поточну роботу співробітників. Так, наприклад, була повністю реконструйована інформаційна транспортна мережа, в наслідок чого усі комп’ютери – у підрозділах та навчальних комп’ютерних лабораторіях – були з’єднані у єдину мережу із транспортним протоколом ТСР.

    На кафедрі ІІВ організовано поточне технічне та сервісне обслуговування обчислювальної техніки.

    Сучасна технічна база кафедри ІІВ дає можливість проводити навчання фахівців в галузі комп’ютерних наук, інтелектуальної власності, а також консолідованої інформації. Кількість комп’ютерних автоматизованих робочих місць на базі IBM-сумісних ПЕОМ на 100 студентів кафедри складає 18,18.

    При використанні програмних продуктів в навчальному процесі, основний напрям був зроблений на максимальне застосування відкритих стандартів, вільно розповсюджуваного програмного забезпечення і стандартних (штатних) засобів/процедур. Так, сервери мережі функціонують під керуванням операційних систем, таких як FreeBSD та Linux, мережні служби - як базові, так і прикладні – надаються винятково за допомогою безкоштовно розповсюджуваного коду: основних лінійках програмних продуктів фірми IBM (DB2, WebSphere. Rational, Tivoli, Lotus), а також на продуктах співтовариств відкритих кодів (Linux, Eclipse, Apache, Open Grid Forum і ін.). Виключення складають операційна система та програмне забезпечення робочих станцій кінцевих користувачів. Для одержання можливості легального використання лінійки програмних продуктів компанії «Microsoft»: операційних систем, СУБД, засобів розробки, офісних програм в 2007 році у сертифікованого представника компанії «Microsoft» була придбана підписка на академічну ліцензію MSDN Academic Alliance.

    Кафедра ІІВ тісно співпрацює з всесвітньо відомою корпорацією IBM і забезпечує підтримку навчального процесу та розробників програмного забезпечення шляхом участі у освітніх і інноваційних проектах IBM (BESTeam, Solutions Developer Program та ін.). Спільно з фірмами IBM та ІНСАРТ фахівці кафедри працюють над проблемами розвитку інформаційних систем закладів освіти, підприємств і державних установ. Так, у 2004 та 2006 роках кафедра ІІВ виграла гранти фірми IBM Faculty Award на реалізацію проекту «Implementation of educational and methodical teaching course on IBM information integration concept and the research and development of the measurement, modeling and management approach for software development processes optimization». У 2007 році, при безпосередній участі співробітників кафедри ІІВ, між ІВМ та Університетом був підписаний "Меморандумом про взаєморозуміння між світовим лідером у сфері інформаційних технологій (ІТ) корпорацією ІВМ в особі ТОВ “ІВМ-Україна”". Відповідальним за взаємодію Університету з ІВМ в рамках Меморандуму наказом ректора НТУ "ХПІ" від 28 січня 2008 р. № 64 - І був призначений завідувач кафедри ІІВ професор М.М. Солощук. Меморандумом передбачено створення Академічного Центру Компетенції IBM для сприяння розробці, впровадженню та розповсюдженню Університетом Автоматизованої інформаційної системи керування ВНЗ на базі відкритих стандартів, програмного забезпечення з відкритим кодом та сучасних технологій IBM. В рамках виконання цього Меморандуму на кафедру ІІВ покладено обов’язки:

    Таким чином, наявна матеріально-технічна база є сучасною та повністю відповідає ліцензійним умовам щодо підготовки магістрів за спеціальністю 8.000012 "Консолідована інформація".

     

    3.2. Кадровий склад

    Науково-педагогічний персонал кафедри ІІВ складається з 12,5 штатних одиниць науково-педагогічного складу (з них: 0,5 ставки завідувача кафедрою, 0,5 ставки професора, 6 ставок доцентів, 2,75 ставок старших викладачів, 2,75 ставок асистентів). Якісно науково-педагогічний персонал кафедри ІІВ складається з 1 кандидата технічних наук, професора; 1 доктора юридичних наук, доцента; 1 кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника; 3 кандидатів технічних наук; 1 кандидата біологічних наук, 1 доцента. Основна кількість дисциплін навчального плану підготовки магістрів за спеціальністю 8.000012 "Консолідована інформація" будуть викладатися наявним науково-педагогічним персоналом кафедри ІІВ. Для викладання решти дисциплін навчального плану планується додатково залучити наступних викладачів: кандидата філософських наук, доцента Поступного О.М. – завідувача кафедри "Соціологія та політологія" НТУ "ХПІ"; доктора технічних наук, професора Шаронову Н.В. - завідувача кафедри "Інтелектуальні комп’ютерні системи" НТУ "ХПІ"; доктора технічних наук, професора Пєвцова Г.В. – заступника з наукової роботи начальника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; кандидата технічних наук, доцента Леонова Сергія Юрійовича – доцента кафедри "Обчислювальна техніка та програмування" НТУ "ХПІ", на що отримана згода всіх цих викладачів.

    Професор Солощук М.М. та доцент Дерев’янко О.С. є членами Міжнародного інституту інженерів за електронікою та електротехнікою (IEEE) та беруть активну участь у міжнародному процесі обміну знаннями та досвідом, доцент Паржин Ю.В. є членом-кореспондентом Академії наук прикладної радіоелектроніки.

    На базі кафедри сумісно з компанією «ІНСАРТ» працює лабораторія «IT Incubator», у роботі якої приймають активну участь студенти, магістранти, аспіранти та співробітники кафедри ІІВ. Завдяки роботі цієї лабораторії студенти мають можливість отримати досконалу підготовку для роботи в сучасних компаніях та підприємствах.

    Таким чином, кадровий склад кафедри ІІВ та його науково-педагогічний рівень є достатнім та повністю відповідає ліцензійним умовам щодо підготовки магістрів за спеціальністю 8.000012 "Консолідована інформація".

     

    3.3. Навчально-методичне забезпечення

    Навчально-методичне забезпечення дисциплін, що будуть викладатись за навчальним планом спеціальності "Консолідована інформація", складається з розробленого та апробованого навчально-методичного забезпечення 5 дисциплін, які паралельно викладаються на кафедрі ІІВ за навчальним планом спеціальності "Інтелектуальна власність", навчально-методичного забезпечення дисциплін стандартного гуманітарного і соціально-економічного циклу, що викладаються іншими кафедрами НТУ "ХПІ" для всіх спеціальностей, та навчально-методичного забезпечення специфічних дисциплін, що будуть викладатись тільки для спеціальності "Консолідована інформація". Для викладання цих специфічних дисциплін за напрямом вивчення технологій та засобів консолідації інформації, проектування систем консолідації інформації та інформаційних ресурсів, технологій інформаційного менеджменту, менеджменту знань та технологій підтримки прийняття рішень на кафедрі підготовлено рукопис навчального посібника «Технологии и средства консолидации информации» авторів Дерев‘янка О.С. та Солощука М.М. обсягом 290 арк. На цій навчальний посібник отримано гриф «Рекомендовано Министерством образования и науки Украины в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений», лист МОН України №1.4/18–Г–1522 від 20.09.2007 р.

    Для викладання інших специфічних дисциплін готуються навчальні посібники: "Конкурентная разведка и информационная безопасность бизнеса" авторів Паржина Ю.В., Пєвцова Г.В., Солощука М.М., та "Прикладной информационный анализ" авторів Солощука М.М. та Васильєва О.В.. Рукописи цих навчальних посібників, згідно затвердженого плану видання, повинні бути підготовлені до видання у 2008 році. Також підготовлені програми всіх навчальних дисциплін, що будуть викладатись.

    Навчально-методичне забезпечення для всього періоду навчання буде розроблено до вересня 2008 року.

    Кафедра ІІВ має підписку на періодичні фахові видання з питань консолідації інформації. Це, насамперед, наукові журнали: “IEEE Trans. on Knowledge and Data Engineering”, “IEEE Trans. on Signal Processing”, “IEEE Trans. on Image Processing”, “IEEE Computer Magazine”, “IEEE Circuits and System Society” (in 2 vol), “IEEE Information Theory Society”, “IEEE Trans. on Software Engineering”. Журнали доступні для викладачів і студентів у бібліотеці кафедри.

    Кафедра ІІВ веде активну наукову роботу з проблем консолідації інформації. Так, виконується НІОКР “Разработка математического и программного обеспечения Региональной автоматизированной системы СТАТУС для учета лиц, которые пострадали от последствий аварии на ЧАЭС”, науковий керівник – проф. Солощук М.М., кафедра подала заявку на участь у Державній програмі прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 – 2012 роки за темою «Розробка інформаційно-аналітичного, науково-методичного та програмного забезпечення для проведення патентних та патентно-кон’юнктурних досліджень щодо виявлення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій». Крім того, кафедра отримала позитивний відгук на проведення робот по держбюджетній темі М7402 «Аналіз стану та розробка науково-методичного забезпечення для проведення патентно-кон’юнктурних досліджень», строки виконання якої 2008-2010 роки, провела організаційну роботу по формуванню портфеля майбутніх наукових розробок, а саме: «Розробка концепції та визначення шляхів створення інформаційно-розрахункової системи радіочастотного моніторингу».

    Згідно договору про науково-технічне співробітництво між Відкритим акціонерним товариством “АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» та НТУ “ХПІ” на кафедрі ІІВ ведуться науково-дослідні роботи за участю аспірантів.

    У 2007р. на кафедрі ІІВ було проведено перший етап Всеукраїнської Студентської Олімпіади з науковій дисципліні "Програмування і бази даних" у якої приймали участь студенти кафедри, протягом року на кафедрі проходив семінар «Консолідована інформація», у якому прийняли участь викладачі, студенти, та наукові співробітники НТУ "ХПІ".

    Таким чином, рівень існуючого навчально-методичного забезпечення та того, що буде розроблено до початку навчання, рівень та обсяги наукової діяльності кафедри повністю відповідають ліцензійним умовам щодо підготовки магістрів за спеціальністю 8.000012 "Консолідована інформація".

     

     

    4. ПІДСТАВИ ДЛЯ НАДАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ ТА ГАРАНТІЯ ВИКОНАННЯ ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ

    На підставі узагальненої інформації можна зробити висновок, що кафедра інформатики та інтелектуальної власності НТУ “ХПІ” має висококваліфікований професорсько-викладацький склад, необхідне навчально-методичне забезпечення та належну матеріально-технічну базу для отримання ліцензії на підготовку магістрів за спеціальністю 8.000012 “Консолідована інформація” специфічних категорій підготовки у ліцензованому обсязі 25 осіб. Великий досвід роботи кафедри інформатики та інтелектуальної власності та взагалі НТУ "ХПІ" з підготовки фахівців у галузі інформатики, комп’ютерних наук, економіки та інтелектуальної власності є основою виконання ліцензійних умов.

    НТУ "ХПІ" гарантує виконання ліцензійних умов з підготовки магістрів за спеціальністю 8.000012 "Консолідована інформація".

     

    Ректор професорЛ.Л. Товажнянський

    КаталогIндекс роздiлу