| Каталог | Индекс раздела |
( Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1991, N 47, ст.646 )
{ Вводиться в дiю Постановою ВР N 1561-XII ( 1561-12 ) вiд 18.09.91, ВВР, 1991, N 47, ст.647 }
{ Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 1955-XII ( 1955-12 ) вiд 10.12.91, ВВР, 1992, N 10, ст.138 N 185/98-ВР вiд 05.03.98, ВВР, 1998, N 33, ст.226 N 697-XIV ( 697-14 ) вiд 21.05.99, ВВР, 1999, N 31, ст.248 N 2899-III ( 2899-14 ) вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, N 15, ст.100 }
{ Офiцiйне тлумачення Закону див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 1-рп/2002 ( v001p710-02 ) вiд 29.01.2002 }
{ Додатково див. Ухвалу Конституцiйного Суду N 3-уп/2002 ( va03u710-02 ) вiд 14.03.2002 }
{ Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 40-IV ( 40-15 ) вiд 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.266 - змiни виключенi у зв'язку з виключенням пункту 3 роздiлу VII цього Закону на пiдставi Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) вiд 25.03.2005, N 380-IV ( 380-15 ) вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 762-IV ( 762-15 ) вiд 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1294-IV ( 1294-15 ) вiд 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181 N 1344-IV ( 1344-15 ) вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1407-IV ( 1407-15 ) вiд 03.02.2004, ВВР, 2004, N 16, ст.238 N 2285-IV ( 2285-15 ) вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2505-IV ( 2505-15 ) вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267 N 3201-IV ( 3201-15 ) вiд 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3370-IV ( 3370-15 ) вiд 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 N 1026-V ( 1026-16 ) вiд 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444 }
Цей Закон визначає загальнi правовi, економiчнi та соцiальнi умови iнвестицiйної дiяльностi на територiї України.
Вiн спрямований на забезпечення рiвного захисту прав, iнтересiв i майна суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi незалежно вiд форм власностi, а також на ефективне iнвестування народного господарства України, розвитку мiжнародного економiчного спiвробiтництва та iнтеграцiї.
I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ .
Стаття 1. Iнвестицiї
Iнвестицiями є всi види майнових та iнтелектуальних цiнностей, що вкладаються в об'єкти пiдприємницької та iнших видiв дiяльностi, в результатi якої створюється прибуток (доход) або досягається соцiальний ефект.
Такими цiнностями можуть бути:
кошти, цiльовi банкiвськi вклади, паї, акцiї та iншi цiннi папери;
рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та iншi матерiальнi цiнностi);
майновi права iнтелектуальної власностi; ( Абзац четвертий частини другої статтi 1 в редакцiї Закону N 1407-IV ( 1407-15 ) вiд 03.02.2004 )
сукупнiсть технiчних, технологiчних, комерцiйних та iнших знань, оформлених у виглядi технiчної документацiї, навикiв та виробничого досвiду, необхiдних для органiзацiї того чи iншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");
права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також iншi майновi права;
iншi цiнностi.
Iнвестицiї у вiдтворення основних фондiв i на прирiст матерiально-виробничих запасiв здiйснюються у формi капiтальних вкладень.
Стаття 2. Iнвестицiйна дiяльнiсть
1. Iнвестицiйною дiяльнiстю є сукупнiсть практичних дiй громадян, юридичних осiб i держави щодо реалiзацiї iнвестицiй.
2. Iнвестицiйна дiяльнiсть здiйснюється на основi:
iнвестування, здiйснюваного громадянами, недержавними пiдприємствами, господарськими асоцiацiями, спiлками i товариствами, а також громадськими i релiгiйними органiзацiями, iншими юридичними особами, заснованими на колективнiй власностi;
державного iнвестування, здiйснюваного органами влади i управлiння України, Кримської АРСР, мiсцевих Рад народних депутатiв за рахунок коштiв бюджетiв, позабюджетних фондiв i позичкових коштiв, а також державними пiдприємствами i установами за рахунок власних i позичкових коштiв;
iноземного iнвестування, здiйснюваного iноземними громадянами, юридичними особами та державами;
спiльного iнвестування, здiйснюваного громадянами та юридичними особами України, iноземних держав. ( Абзац п'ятий частини другої статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1955-12 вiд 10.12.91 )
Стаття 3. Iнновацiйна дiяльнiсть
1. Iнновацiйна дiяльнiсть як одна iз форм iнвестицiйної дiяльностi здiйснюється з метою впровадження досягнень науково-технiчного прогресу у виробництво i соцiальну сферу, що включає:
випуск i розповсюдження принципово нових видiв технiки i технологiї;
прогресивнi мiжгалузевi структурнi зрушення;
реалiзацiю довгострокових науково-технiчних програм з великими строками окупностi витрат;
фiнансування фундаментальних дослiджень для здiйснення якiсних змiн у станi продуктивних сил;
розробку i впровадження нової, ресурсозберiгаючої технологiї, призначеної для полiпшення соцiального i екологiчного становища.
Стаття 4. Об'єкти iнвестицiйної дiяльностi
Об'єктами iнвестицiйної дiяльностi можуть бути будь-яке майно, в тому числi основнi фонди i оборотнi кошти в усiх галузях та сферах народного господарства, цiннi папери, цiльовi грошовi вклади, науково-технiчна продукцiя, iнтелектуальнi цiнностi, iншi об'єкти власностi, а також майновi права.
Забороняється iнвестування в об'єкти, створення i використання яких не вiдповiдає вимогам санiтарно-гiгiєнiчних, радiацiйних, екологiчних, архiтектурних та iнших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та iнтереси громадян, юридичних осiб i держави, що охороняються законом.
Об'єктами iнвестицiйної дiяльностi не можуть бути об'єкти житлового будiвництва, фiнансування спорудження яких здiйснюється з використанням недержавних коштiв, залучених вiд фiзичних та юридичних осiб, у тому числi в управлiння. Iнвестування та фiнансування будiвництва таких об'єктiв може здiйснюватися виключно через фонди фiнансування будiвництва, фонди операцiй з нерухомiстю, iнститути спiльного iнвестування, недержавнi пенсiйнi фонди, якi створенi та дiють вiдповiдно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цiльових) облiгацiй, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомостi. ( Статтю 4 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) вiд 15.12.2005 )
Стаття 5. Суб'єкти iнвестицiйної дiяльностi
1. Суб'єктами (iнвесторами i учасниками) iнвестицiйної дiяльностi можуть бути громадяни i юридичнi особи України та iноземних держав, а також держави. ( Частина перша статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1955-12 вiд 10.12.91 )
2. Iнвестори - суб'єкти iнвестицiйної дiяльностi, якi приймають рiшення про вкладення власних, позичкових i залучених майнових та iнтелектуальних цiнностей в об'єкти iнвестування.
Iнвестори можуть виступати в ролi вкладникiв, кредиторiв, покупцiв, а також виконувати функцiї будь-якого учасника iнвестицiйної дiяльностi.
3. Учасниками iнвестицiйної дiяльностi можуть бути громадяни та юридичнi особи України, iнших держав, якi забезпечують реалiзацiю iнвестицiй як виконавцi замовлень або на пiдставi доручення iнвестора.
Стаття 6. Законодавство про iнвестицiйну дiяльнiсть
Вiдносини, що виникають при здiйсненнi iнвестицiйної дiяльностi на Українi, регулюються цим Законом, iншими законодавчими актами України.
Iнвестицiйна дiяльнiсть суб'єктiв України за її межами регулюється законодавством iноземної держави, на територiї якої ця дiяльнiсть здiйснюється, вiдповiдними договорами України, а також спецiальним законодавством України. ( Частина друга статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1955-12 вiд 10.12.91 )
Особливостi здiйснення iнвестицiйної дiяльностi на територiї України суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi, розташованими за межами України, а також цих суб'єктiв i суб'єктiв України в зонах вiльного пiдприємництва на Українi визначаються спецiальним законодавством України.
II. ЗДIЙСНЕННЯ IНВЕСТИЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI .
Стаття 7. Права суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi
1. Всi суб'єкти iнвестицiйної дiяльностi незалежно вiд форм власностi та господарювання мають рiвнi права щодо здiйснення iнвестицiйної дiяльностi, якщо iнше не передбачено законодавчими актами України.
Розмiщення iнвестицiй у будь-яких об'єктах, крiм тих, iнвестування в якi заборонено або обмежено цим Законом, iншими актами законодавства України, визнається невiд'ємним правом iнвестора i охороняється законом.
2. Iнвестор самостiйно визначає цiлi, напрями, види й обсяги iнвестицiй, залучає для їх реалiзацiї на договiрнiй основi будь-яких учасникiв iнвестицiйної дiяльностi, у тому числi шляхом органiзацiї конкурсiв i торгiв.
3. За рiшенням iнвестора права володiння, користування i розпорядження iнвестицiями, а також результатами їх здiйснення можуть бути переданi iншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовiдносини при такiй передачi прав регулюються ними самостiйно на основi договорiв.
4. Для iнвестування можуть бути залученi фiнансовi кошти у виглядi кредитiв, випуску в установленому законодавством порядку цiнних паперiв i позик.
Майно iнвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тiльки таке майно, яке перебуває у власностi позичальника або належить йому на правi повного господарського вiдання, якщо iнше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушеннi заставних зобов'язань може бути реалiзовано вiдповiдно до чинного законодавства.
5. Iнвестор має право володiти, користуватися i розпоряджатися об'єктами та результатами iнвестицiй, включаючи реiнвестицiї та торговельнi операцiї на територiї України, вiдповiдно до законодавчих актiв України.
Для державних пiдприємств, що виступають iнвесторами за межами України та яким вiдкрито iпотечний кредит, встановлюється гарантiя по цих iнвестицiях з боку держави.
( Абзац третiй частини п'ятої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 1955-12 вiд 10.12.91 )
6. Iнвестор має право на придбання необхiдного йому майна у громадян i юридичних осiб безпосередньо або через посередникiв за цiнами i на умовах, що визначаються за домовленiстю сторiн, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом i номенклатурою.
Стаття 8. Обов'язки суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi
1. Iнвестор у випадках i порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний:
подати фiнансовим органам декларацiю про обсяги i джерела здiйснюваних ним iнвестицiй;
одержати необхiдний дозвiл або узгодження вiдповiдних державних органiв та спецiальних служб на капiтальне будiвництво;
одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в iнвестицiйних програмах та проектах будiвництва дiючих нормативiв з питань санiтарного i епiдемiчного благополуччя населення, екологiї, охорони працi, енергозбереження, пожежної безпеки, мiцностi, надiйностi та необхiдної довговiчностi будинкiв i споруд, а також архiтектурних вимог, за винятком об'єктiв цивiльного та виробничого призначення, для затвердження проектiв будiвництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим (будiвництво житла за проектами повторного застосування, крiм об'єктiв умовною висотою бiльше 73,5 м, при незмiнностi архiтектурно-планувальних, конструктивних та технiчних рiшень та будинкiв i споруд I i II категорiй складностi на непiдроблювальних територiях iз iнженерно-геологiчними умовами I категорiї складностi для їх ремонту та технiчного переоснащення; об'єкти виробничого призначення за перелiком ( 1269-2007-п ), встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України). { Абзац четвертий частини першої статтi 8 в редакцiї Закону N 185/98-ВР вiд 05.03.98, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1026-V ( 1026-16 ) вiд 16.05.2007 }
2. Суб'єкти iнвестицiйної дiяльностi зобов'язанi:
додержувати державних норм i стандартiв, порядок встановлення яких визначається законодавством України;
виконувати вимоги державних органiв i посадових осiб, що пред'являються в межах їх компетенцiї;
подавати в установленому порядку бухгалтерську i статистичну звiтнiсть;
не допускати недобросовiсної конкуренцiї i виконувати вимоги законодавства про захист економiчної конкуренцiї; ( Абзац п'ятий частини другої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1294-IV ( 1294-15 ) вiд 20.11.2003 )
( Абзац шостий частини другої статтi 8 виключено на пiдставi Закону N 1955-12 вiд 10.12.91 )
сплачувати податки, збори (обов'язковi платежi) в розмiрах та у порядку, визначених законами України. ( Частину другу статтi 8 доповнено абзацом згiдно iз Законом N 2899-III ( 2899-14 ) вiд 20.12.2001 )
3. Для проведення господарської дiяльностi, яка пiдлягає лiцензуванню, учасники iнвестицiйної дiяльностi повиннi одержати вiдповiдну лiцензiю, що видається в порядку, встановленому законодавством. ( Частина третя статтi 8 в редакцiї Закону N 3370-IV ( 3370-15 ) вiд 19.01.2006 )
Стаття 9. Вiдносини мiж суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi
Основним правовим документом, який регулює взаємовiдносини мiж суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi, є договiр (угода).
Укладення договорiв, вибiр партнерiв, визначення зобов'язань, будь-яких iнших умов господарських взаємовiдносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцiєю суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi.
Втручання державних органiв та посадових осiб у реалiзацiю договiрних вiдносин мiж суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi зверх своєї компетенцiї не допускається.
Стаття 10. Джерела фiнансування iнвестицiйної дiяльностi
1. Iнвестицiйна дiяльнiсть може здiйснюватись за рахунок:
власних фiнансових ресурсiв iнвестора (прибуток, амортизацiйнi вiдрахування, вiдшкодування збиткiв вiд аварiй, стихiйного лиха, грошовi нагромадження i заощадження громадян, юридичних осiб тощо);
позичкових фiнансових коштiв iнвестора (облiгацiйнi позики, банкiвськi та бюджетнi кредити);
залучених фiнансових коштiв iнвестора (кошти, одержанi вiд продажу акцiй, пайовi та iншi внески громадян i юридичних осiб);
бюджетних iнвестицiйних асигнувань;
безоплатних та благодiйних внескiв, пожертвувань органiзацiй, пiдприємств i громадян.
III. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ IНВЕСТИЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI .
Стаття 11. Цiлi державного регулювання iнвестицiйної дiяльностi
Державне регулювання iнвестицiйної дiяльностi здiйснюється з метою реалiзацiї економiчної, науково-технiчної i соцiальної полiтики. Воно визначається показниками економiчного i соцiального розвитку України, республiканськими i регiональними програмами розвитку народного господарства, республiканським i мiсцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фiнансування iнвестицiйної дiяльностi.
При цьому створюються пiльговi умови iнвесторам, що здiйснюють iнвестицiйну дiяльнiсть у найбiльш важливих для задоволення суспiльних потреб напрямах, насамперед соцiальнiй сферi, технiчному i технологiчному вдосконаленнi виробництва, створеннi нових робочих мiсць для громадян, якi потребують соцiального захисту, впровадженнi вiдкриттiв i винаходiв, в агропромисловому комплексi, в реалiзацiї програм лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської аварiї, у виробництвi будiвельних матерiалiв, в галузi освiти, культури, охорони навколишнього середовища i здоров'я. ( Частина друга статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 40-IV ( 40-15 ) вiд 04.07.2002 - набирає чинностi з 01.01.2003 року - дiю зупинено на 2003 рiк згiдно iз Законом N 380-IV ( 380-15 ) вiд 26.12.2002, дiю зупинено на 2004 рiк згiдно iз Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) вiд 27.11.2003, дiю зупинено на 2005 рiк згiдно iз Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) вiд 23.12.2004; iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) вiд 25.03.2005 )
Стаття 12. Форми державного регулювання iнвестицiйної дiяльностi
1. Державне регулювання iнвестицiйної дiяльностi включає управлiння державними iнвестицiями, а також регулювання умов iнвестицiйної дiяльностi i контроль за її здiйсненням усiма iнвесторами та учасниками iнвестицiйної дiяльностi.
2. Управлiння державними iнвестицiями здiйснюється республiканськими i мiсцевими органами державної влади й управлiння та включає планування, визначення умов i виконання конкретних дiй по iнвестуванню бюджетних i позабюджетних коштiв.
3. Регулювання умов iнвестицiйної дiяльностi здiйснюється шляхом:
( Абзац другий частини третьої статтi 12 виключено на пiдставi Закону N 2899-III ( 2899-14 ) вiд 20.12.2001 )
( Абзац третiй частини третьої статтi 12 виключено на пiдставi Закону N 2899-III ( 2899-14 ) вiд 20.12.2001 )
подання фiнансової допомоги у виглядi дотацiй, субсидiй, субвенцiй, бюджетних позик на розвиток окремих регiонiв, галузей, виробництв;
державних норм та стандартiв;
заходiв щодо розвитку та захисту економiчної конкуренцiї; ( Абзац частини третьої статтi 12 в редакцiї Закону N 1294-IV ( 1294-15 ) вiд 20.11.2003 )
роздержавлення i приватизацiї власностi;
визначення умов користування землею, водою та iншими природними ресурсами;
полiтики цiноутворення;
проведення державної експертизи iнвестицiйних програм та проектiв будiвництва; ( Абзац десятий частини третьої статтi 12 в редакцiї Закону N 185/98-ВР вiд 05.03.98 )
iнших заходiв.
Стаття 13. Порядок прийняття рiшень щодо республiканських державних iнвестицiй
1. Рiшення щодо республiканських державних iнвестицiй приймаються на основi прогнозiв економiчного i соцiального розвитку республiки, схем розвитку i розмiщення продуктивних сил, цiльових науково-технiчних i комплексних програм та технiко-економiчних обгрунтувань, що визначають доцiльнiсть цих iнвестицiй.
2. Проекти цiльових комплексних республiканських програм розробляються в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України з участю заiнтересованих державних органiв i громадських органiзацiй, i подаються Кабiнетом Мiнiстрiв України на затвердження Верховнiй Радi України у складi Основних напрямiв економiчного i соцiального розвитку республiки.
3. Верховна Рада України затверджує у складi Основних напрямiв економiчного i соцiального розвитку республiки обсяги державних iнвестицiй, здiйснюваних за рахунок коштiв республiканського бюджету.
Стаття 14. Порядок розмiщення державного замовлення на виконання робiт у капiтальному будiвництвi
1. Однiєю iз форм реалiзацiї республiканських державних iнвестицiй є республiканське державне замовлення на виконання робiт у капiтальному будiвництвi.
2. Державне замовлення розмiщується, як правило, на конкурснiй основi з урахуванням економiчної вигiдностi цих замовлень для пiдприємств та органiзацiй.
3. Прийняття в експлуатацiю об'єктiв республiканського державного замовлення провадиться в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стаття 15. Державна експертиза iнвестицiй
1. Обов'язковiй державнiй експертизi у повному обсязi пiдлягають iнвестицiйнi програми та проекти будiвництва, що здiйснюються iз залученням коштiв Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв, а також коштiв державних пiдприємств, установ та органiзацiй, за винятком об'єктiв цивiльного та виробничого призначення, для затвердження проектiв будiвництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим. Iнвестицiйнi програми та проекти будiвництва, що здiйснюються за рахунок iнших джерел фiнансування, пiдлягають експертизi згiдно з частиною першою статтi 8 цього Закону. { Частина перша статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1026-V ( 1026-16 ) вiд 16.05.2007 }
Державна експертиза iнвестицiйних програм i проектiв будiвництва здiйснюється на засадах органiзацiйної єдностi спецiалiзованою державною експертною органiзацiєю центрального органу виконавчої влади з питань будiвництва та архiтектури "Укрдержбудекспертиза" та її мiсцевими пiдроздiлами за участю експертних пiдроздiлiв органiзацiй - спiввиконавцiв комплексної державної експертизи. Порядок затвердження iнвестицiйних програм i проектiв будiвництва та здiйснення їх державної експертизи ( 1269-2007-п ) визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. { Абзац другий частини першої статтi 15 в редакцiї Закону N 1026-V ( 1026-16 ) вiд 16.05.2007 } ( Частина перша статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1955-12 вiд 10.12.91, в редакцiї Закону N 185/98-ВР вiд 05.03.98 )
2. У разi необхiдностi експертиза окремих iнвестицiйних проектiв i програм може здiйснюватись експертними комiсiями, створюваними Верховною Радою України.
Стаття 16. Регулювання iнвестицiйної дiяльностi Верховною Радою Кримської АРСР та мiсцевими Радами народних депутатiв
Верховна Рада Кримської АРСР та мiсцевi Ради народних депутатiв у межах своїх повноважень здiйснюють регулювання iнвестицiйної дiяльностi на своїй територiї, в тому числi шляхом погодження питань про створення виробничих i соцiальних об'єктiв, використання природних ресурсiв суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi.
( Частину другу статтi 16 виключено на пiдставi Закону N 1955-12 вiд 10.12.91 )
Стаття 17. Цiноутворення в iнвестицiйнiй дiяльностi
Вартiсть продукцiї, робiт i послуг у процесi iнвестицiйної дiяльностi визначається за вiльними цiнами i тарифами, в тому числi за пiдсумками конкурсiв (торгiв), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фiксованими та регульованими цiнами i тарифами.
Вартiсть будiвництва визначається з використанням державних кошторисних норм, якi є обов'язковими при здiйсненнi будiвництва об'єктiв iз залученням коштiв Державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв, а також коштiв державних пiдприємств, установ та органiзацiй. ( Частина друга статтi 17 в редакцiї Закону N 185/98-ВР вiд 05.03.98 )
IV. ГАРАНТIЇ ПРАВ СУБ'ЄКТIВ IНВЕСТИЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI I ЗАХИСТ IНВЕСТИЦIЙ .
Стаття 18. Гарантiї прав суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi
1. Держава гарантує стабiльнiсть умов здiйснення iнвестицiйної дiяльностi, додержання прав i законних iнтересiв її суб'єктiв.
Умови договорiв, укладених мiж суб'єктами iнвестицiйної дiяльностi, зберiгають свою чиннiсть на весь строк дiї цих договорiв i у випадках, коли пiсля їх укладення законодавством (крiм податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань лiцензування певних видiв господарської дiяльностi) встановлено умови, що погiршують становище суб'єктiв або обмежують їх права, якщо вони не дiйшли згоди про змiну умов договору. ( Абзац другий частини першої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2899-III ( 2899-14 ) вiд 20.12.2001 )
2. Державнi органи та їх посадовi особи не мають права втручатися в дiяльнiсть суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi, крiм випадкiв, коли таке втручання допускається чинним законодавством i здiйснюється в межах компетенцiї цих органiв та посадових осiб.
Нiхто не має права обмежувати права iнвесторiв у виборi об'єктiв iнвестування, за винятком випадкiв, передбачених цим Законом.
У разi прийняття державними або iншими органами актiв, що порушують права iнвесторiв i учасникiв iнвестицiйної дiяльностi, збитки, завданi суб'єктам iнвестицiйної дiяльностi, пiдлягають вiдшкодуванню у повному обсязi цими органами. Спори про вiдшкодування збиткiв розв'язуються судом. ( Абзац третiй частини другої статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 762-IV ( 762-15 ) вiд 15.05.2003 )
Стаття 19. Захист iнвестицiй
1. Захист iнвестицiй - це комплекс органiзацiйних, технiчних та правових заходiв, спрямованих на створення умов, якi сприяють збереженню iнвестицiй, досягненню цiлi внесення iнвестицiй, ефективнiй дiяльностi об'єктiв iнвестування та реiнвестування, захисту законних прав та iнтересiв iнвесторiв, у тому числi права на отримання прибутку (доходу) вiд iнвестицiй.
Держава гарантує захист iнвестицiй незалежно вiд форм власностi, а також iноземних iнвестицiй. Захист iнвестицiй забезпечується законодавством України, а також мiжнародними договорами України. Iнвесторам, у тому числi iноземним, забезпечується рiвноправний режим, що виключає застосування заходiв дискримiнацiйного характеру, якi могли б перешкодити управлiнню iнвестицiями, їх використанню та лiквiдацiї, а також передбачаються умови i порядок вивозу вкладених цiнностей i результатiв iнвестицiй.
З метою забезпечення сприятливого та стабiльного iнвестицiйного режиму держава встановлює державнi гарантiї захисту iнвестицiй.
Державнi гарантiї захисту iнвестицiй - це система правових норм, якi спрямованi на захист iнвестицiй та не стосуються питань фiнансово-господарської дiяльностi учасникiв iнвестицiйної дiяльностi та сплати ними податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв). Державнi гарантiї захисту iнвестицiй не можуть бути скасованi або звуженi стосовно iнвестицiй, здiйснених у перiод дiї цих гарантiй. ( Абзац четвертий частини першої статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2899-III ( 2899-14 ) вiд 20.12.2001 ) ( Частина перша статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1955-12 вiд 10.12.91; в редакцiї Закону N 697-XIV ( 697-14 ) вiд 21.05.99 ) ( Офiцiйне тлумачення частини першої статтi 19 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 1-рп/2002 ( v001p710-02 ) вiд 29.01.2002 )
2. Iнвестицiї не можуть бути безоплатно нацiоналiзованi, реквiзованi або до них не можуть бути застосованi заходи, тотожнi за наслiдками. Такi заходи можуть застосовуватися лише на основi законодавчих актiв України з вiдшкодуванням iнвестору в повному обсязi збиткiв, заподiяних у зв'язку з припиненням iнвестицiйної дiяльностi. Порядок вiдшкодування збиткiв iнвестору визначається в зазначених актах.
Внесенi або придбанi iнвесторами цiльовi банкiвськi вклади, акцiї та iншi цiннi папери, платежi за набуте майно або за оренднi права у разi вилучення вiдповiдно до законодавчих актiв України вiдшкодовуються iнвесторам, за винятком сум, що виявилися використаними або втраченими в результатi дiй самих iнвесторiв або вчинених за їх участю.
3. Спори, що виникають в результатi здiйснення iнвестицiйної дiяльностi, розглядаються вiдповiдно судом або третейським судом. ( Частина третя статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 762-IV ( 762-15 ) вiд 15.05.2003 )
4. Iнвестицiї можуть, а у випадках, передбачених законодавством, мають бути застрахованi.
Стаття 20. Вiдповiдальнiсть суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi
При недодержаннi договiрних зобов'язань суб'єкти iнвестицiйної дiяльностi несуть майнову та iншу вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України i укладеними договорами.
Сплата штрафiв i неустойок за порушення умов договорiв, а також вiдшкодування завданих збиткiв не звiльняють винну сторону вiд виконання зобов'язань, якщо iнше не передбачено законом або договором.
Стаття 21. Умови припинення iнвестицiйної дiяльностi
Зупинення або припинення iнвестицiйної дiяльностi провадиться за рiшенням:
iнвесторiв, при цьому iнвестори вiдшкодовують збитки учасникам iнвестицiйної дiяльностi;
правомочного державного органу.
Рiшення державного органу про зупинення або припинення iнвестицiйної дiяльностi може бути прийнято з таких причин:
якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санiтарно-гiгiєнiчних, архiтектурних, екологiчних та iнших норм, прав та iнтересiв громадян, юридичних осiб i держави, що охороняються законом;
оголошення в установленому законом порядку iнвестора банкрутом внаслiдок неплатоспроможностi;
стихiйного лиха;
запровадження надзвичайного стану.
Стаття 22. Мiжнароднi договори
Якщо мiжнародним договором України встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться в законодавствi про iнвестицiйну дiяльнiсть України, то застосовуються правила мiжнародного договору.
| Голова Верховної Ради України м. Київ, 18 вересня 1991 року N 1560-XII |
Л.КРАВЧУК |
| Каталог | Индекс раздела |