Країни, до яких застосовується ця Конвенцiя, утворюють Союз для охорони прав авторiв на їх лiтературнi i художнi твори.

(1) Термiн "лiтературнi i художнi твори" охоплює всi твори в галузi лiтератури, науки i мистецтва, яким би способом i в якiй би формi вони не були вираженi, якто: книги, брошури та iншi письмовi твори; лекцiї звернення, проповiдi та iншi подiбного роду твори; драматичнi i музично-драматичнi твори; хореографiчнi твори i пантомiми; музичнi твори з текстом або без тексту; кiнематографiчнi твори, до яких прирiвнюються твори, вираженi способом, аналогiчним кiнематографiї; рисунки, твори живопису, архiтектури, скульптури, графiки i лiтографiї; фотографiчнi твори, до яких прирiвнюються твори, вираженi способом, аналогiчним фотографiї; твори прикладного мистецтва; iлюстрацiї, географiчнi карти, плани, ескiзи i пластичнi твори, що вiдносяться до географiї, топографiї, архiтектури або наук.

(2) Проте за законодавством країн Союзу зберiгається право приписати, що лiтературнi i художнi твори або будь-якi певнi їх види не пiдлягають охоронi, якщо вони не закрiпленi у тiй або iншiй матерiальнiй формi.

(3) Переклади, адаптацiї, музичнi аранжування та iншi переробки лiтературного або художнього твору охороняються нарiвнi з оригiнальними творами, без шкоди правам автора оригiнального твору.

(4) За законодавством країн Союзу зберiгається право визначати охорону, яка буде надаватись офiцiйним текстам законодавчого, адмiнiстративного i судового характеру та офiцiйним перекладам таких текстiв.

(5) Збiрники лiтературних i художнiх творiв, наприклад, енциклопедiї та антологiї, що являють собою за добором i розмiщенням матерiалiв результат iнтелектуальної творчостi, охороняються як такi, без шкоди правам авторiв кожного iз творiв, що становить частину таких збiрникiв.

(6) Твори, зазначенi у цiй Статтi, користуються охороною в усiх країнах Союзу. Ця охорона здiйснюється на користь автора та його правонаступникiв.

(7) Iз урахуванням положень Статтi 7 (4) цiєї Конвенцiї за законодавством країн Союзу зберiгається право визначати ступiнь застосування їх законiв до творiв прикладного мистецтва i промислових рисункiв та зразкiв, а також умови охорони таких творiв, рисункiв та зразкiв. Щодо творiв якi охороняються у країнi походження виключно як рисунки та зразки, в iнших країнах Союзу може бути передбачена лише спецiальна охорона, надавана в данiй країнi рисункам i зразкам, проте, якщо в данiй країнi не надається такої спецiальної охорони, цi твори охороняються як художнi твори.

(8) Охорона, надавана цiєю Конвенцiєю, не поширюється на повiдомлення про новини дня або на повiдомлення про рiзнi подiї, що мають характер простої прес-iнформацiї.

(1) За законодавством країн Союзу зберiгається право повнiстю або частково вилучити iз охорони, передбаченої попередньою Статтею, полiтичнi промови i промови, виголошенi пiд час судових процесiв.

(2) За законодавством країн Союзу зберiгається також право визначати умови, на яких лекцiї, звернення та iншi публiчно виголошенi твори того ж виду можуть вiдтворюватися в пресi, передаватися в ефiр, повiдомлятися для загального вiдома по дротах i бути предметом публiчних повiдомлень, передбачених Статтею 11 bis (1) цiєї Конвенцiї, коли таке використання виправдовується iнформацiйною метою.

(3) Проте автор користується виключним правом пiдготовляти збiрники своїх творiв, згаданих у попереднiх пунктах.

(1) Охорона, передбачена цiєю Конвенцiєю, застосовується:

a) до авторiв, якi є громадянами однiєї з країн Союзу, щодо їх творiв як випущених у свiт, так i не випущених у свiт;

b) до авторiв, якi не є громадянами однiєї з країн Союзу, щодо їх творiв, випущених у свiт вперше в однiй iз цих країн або одночасно в країнi, що не входить до Союзу, i в країнi Союзу.

(2) Автори, якi не є громадянами однiєї з країн Союзу, але мають своє звичайне мiсце проживання в однiй iз таких країн, прирiвнюються для цiлей цiєї Конвенцiї до громадян цiєї країни.

(3) Пiд "випущеними у свiт творами" слiд розумiти твори, випущенi за згодою їх авторiв, яким би не був спосiб виготовлення примiрникiв, за умови, якщо цi примiрники випущенi в обiг у кiлькостi, здатнiй задовольнити розумнi потреби публiки, беручи до уваги характер твору. Не є випуском у свiт представлення драматичного, музично-драматичного або кiнематографiчного твору, виконання музичного твору, публiчне читання лiтературного твору, повiдомлення по дротах або передача в ефiр лiтературних чи художнiх творiв, показ твору мистецтва i спорудження твору архiтектури.

(4) Твiр вважається випущеним у свiт одночасно у кiлькох країнах, якщо вiн був випущений у двох або бiльше країнах протягом тридцяти днiв пiсля першого його випуску.

(1) Охорона, передбачена цiєю Конвенцiєю, застосовується, навiть якщо умови, передбаченi Статтею 3, не будуть виконанi:

a) до авторiв кiнематографiчних творiв, виробник яких має свою штаб-квартиру або звичайне мiсце проживання в однiй iз країн Союзу;

b) до авторiв творiв архiтектури, споруджених у будь-якiй країнi Союзу, або iнших художнiх творiв, що є частиною будiвлi чи iншої споруди, розташованої в будь-якiй країнi Союзу.

(1) Щодо творiв, стосовно яких авторам надається охорона на пiдставi цiєї Конвенцiї, автори користуються в країнах Союзу, крiм країни походження твору, правами, якi надаються нинi або будуть наданi в подальшому вiдповiдними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особо надаваними цiєю Конвенцiєю.

(2) Користування цими правами i здiйснення їх не пов'язанi з виконанням будь-яких формальностей; таке користування i здiйснення не залежать вiд iснування охорони в країнi походження твору. Отже, крiм установлених цiєю Конвенцiєю положень, обсяг охорони, однаково як i засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якiй виникає потреба в нiй.

(3) Охорона в країнi походження регулюється внутрiшнiм законодавством. Проте, якщо автор не є громадянином країни походження твору, стосовно якого йому надається охорона на пiдставi цiєї Конвенцiї, вiн користується в цiй країнi такими ж правами, як i автори - громадяни цiєї країни.

(4) Країною походження вважається:

a) для творiв, вперше випущених у свiт у будь-якiй країнi Союзу - ця країна; для творiв, випущених у свiт одночасно в кiлькох країнах Союзу, що надають рiзнi строки охорони, - та країна, законодавство якої встановлює найкоротший строк охорони;

b) для творiв, випущених у свiт одночасно у будь-якiй країнi, що не входить до Союзу, i в однiй iз країн Союзу, - ця остання країна;

c) для творiв, не випущених у свiт, або для творiв, випущених у свiт вперше в країнi, що не входить до Союзу, безодночасного випуску в свiт у будь-якiй країнi Союзу, - та країна Союзу, громадянином якої є автор, за умови, що

(i) стосовно кiнематографiчних творiв, виробник яких має свою штаб-квартиру або звичайне мiсце проживання в будь-якiй країнi Союзу, країною походження є ця країна; i

(ii) стосовно творiв архiтектури, споруджених у будь-якiй країнi Союзу, або iнших художнiх творiв, що є частиною будiвлi чи iншої споруди, розташованої в будь-якiй країнi Союзу, країною походження є ця країна.

(1) Якщо будь-яка країна, що не входить до Союзу, не забезпечує достатньої охорони творам авторiв, якi є громадянами однiєї з країн Союзу, ця остання країна може обмежити охорону, надавану творам авторiв, якi на дату першого випуску в свiт цих творiв є громадянами iншої країни i якi не мають свого звичайного мiсця проживання в однiй iз країн Союзу. Якщо країна, в якiй твiр було вперше випущено в свiт, скористається цим правом, iншi країни Союзу не зобов'язанi надавати творам, пiдпорядкованим такому особливому режиму, бiльш широку охорону, нiж та, яка надана їм у країнi першого випуску в свiт.

(2) Нiякi обмеження, встановленi на основi попереднього пункту, не зачiпають права, якi набутi автором на твiр, випущений у свiт у будь-якiй країнi Союзу до введення в дiю такого обмеження.

(3) Країни Союзу, якi обмежують вiдповiдно до цiєї Статтi надання авторського права, повiдомляють про це Генерального директора Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi (далi iменується "Генеральний директор") письмовою заявою, яка визначає країни, щодо яких охорона обмежується, а також обмеження, пiд якi пiдпадають права авторiв - громадян цих країн. Генеральний директор негайно сповiщає заяву всiм країнам Союзу.

(1) Незалежно вiд майнових прав автора i навiть пiсля уступки прав вiн має право вимагати визнання свого авторства на твiр i протидiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi цього твору, а також будь-якому iншому посяганню на твiр, здатному завдати шкоди честi або репутацiї автора.

(2) Права, визнанi за автором на пiдставi попереднього пункту, зберiгають силу пiсля його смертi принаймнi до припинення майнових прав i здiйснюються особами або установами, уповноваженими на це законодавством країни, в якiй вимагається охорона. Проте тi країни, законодавство яких у момент ратифiкацiї цього Акта або приєднання до нього не мiстить положень, що забезпечують охорону пiсля смертi автора всiх прав, перелiчених у попередньому пунктi, можуть передбачити, що деякi з цих прав не зберiгають сили пiсля смертi автора.

(3) Засоби захисту для забезпечення прав, надаваних цiєю Статтею, регулюються законодавством країни, в якiй вимагається охорона.

(1) Строк охорони, надаваний цiєю Конвенцiєю, становить увесь час життя автора i п'ятдесят рокiв пiсля його смертi.

(2) Проте для кiнематографiчних творiв країни Союзу вправi передбачити, що строк охорони закiнчується через п'ятдесят рокiв пiсля того, як твiр за згодою автора було зроблено доступним для загального вiдома, або - якщо протягом п'ятдесяти рокiв з часу створення такого твору ця подiя не настане - що строк охорони закiнчується через п'ятдесят рокiв пiсля створення твору.

(3) Для творiв, випущених анонiмно або пiд псевдонiмом, строк охорони, надаваний цiєю Конвенцiєю, закiнчується через п'ятдесят рокiв пiсля того, як твiр було правомiрно зроблено доступним для загального вiдома. Проте, якщо прийнятий автором псевдонiм не викликає сумнiвiв у його особi, строком охорони є строк, передбачений пунктом (1). Якщо автор твору, випущеного анонiмно або пiд псевдонiмом, розкриє свою особу протягом вищезазначеного строку, то застосовується строк охорони, передбачений пунктом (1). Країни Союзу не зобов'язанi охороняти твори, випущенi анонiмно або пiд псевдонiмом стосовно яких є всi пiдстави припускати що вiд часу смертi їх автора минуло п'ятдесят рокiв.

(4) За законодавством країн Союзу зберiгається право визначати строк охорони фотографiчних творiв i творiв прикладного мистецтва, що охороняються як художнi твори; проте цей строк не може бути менший двадцяти п'яти рокiв вiд часу створення такого твору.

(5) Строк охорони, надаваний пiсля смертi автора i строки, передбаченi пунктами (2), (3) i (4), починають дiяти з дня смертi автора i (або) вiд дня настання подiї, зазначеної в цих пунктах, але починаються завжди з 1 сiчня року, що йде за роком смертi або за роком настання такої подiї.

(6) Країни Союзу мають право встановлювати строк охорони, що перевищує строки, передбаченi попереднiми пунктами.

(7) Країни Союзу, якi пов'язанi Римським актом цiєї Конвенцiї i якi установили у своєму нацiональному законодавствi, що дiє на час пiдписання цього Акта, бiльш короткi строки охорони, нiж передбаченi попереднiми пунктами, мають право зберегти цi строки пiд час приєднання до цього Акта або пiд час його ратифiкацiї.

(8) У будь-якому випадку строк визначається законом країни, в якiй вимагається охорона; проте, якщо законодавством цiєї країни не передбачено iнше, цей строк не може бути бiльш тривалим, нiж строк, встановлений у країнi походження твору.

Положення попередньої Статтi застосовується також для творiв, створених у спiвавторствi, за умови, що строки, якi визначаються вiд часу смертi автора, обраховуються вiд часу смертi останнього автора, який пережив iнших спiвавторiв.

Автори лiтературних i художнiх творiв, що охороняються цiєю Конвенцiєю, протягом усього строку дiї їх прав на оригiнальнi твори користуються виключним правом перекладати i дозволяти переклади своїх творiв.

(1) Автори лiтературних i художнiх творiв, що охороняються цiєю Конвенцiєю, користуються виключним правом дозволяти вiдтворення цих творiв будь-яким чином i в будь-якiй формi.

(2) За законодавством країн Союзу зберiгається право дозволяти вiдтворення таких творiв у певних особливих випадках за умови, що таке вiдтворення не завдає шкоди нормальному використанню твору i не зачiпає будь-яким необгрунтованим способом законнi iнтереси автора.

(3) Будь-який звуковий або вiзуальний запис визнається вiдтворенням для цiлей цiєї Конвенцiї.

(1) Дозволяється використання цитат iз твору, який правомiрно зроблено доступним для загального вiдома, за умови дотримання добрих звичаїв i в обсязi, виправданому поставленою метою, включаючи цитування статей iз газет i журналiв у формi оглядiв преси.

(2) Законодавством країн Союзу i спецiальними угодами, якi укладенi або будуть укладенi мiж ними, може бути дозволено використання лiтературних або художнiх творiв у обсязi, виправданому поставленою метою, як iлюстрацiй у виданнях, радiо- i телевiзiйних передачах i звукозаписах або зображення навчального характеру за умови, що таке використання здiйснюється при дотриманнi добрих звичаїв.

(3) При використаннi творiв вiдповiдно до попереднiх пунктiв цiєї Статтi зазначаються джерело та iм'я автора, якщо воно позначено на цьому джерелi.

(1) За законодавством країн Союзу зберiгається право дозволяти вiдтворення в пресi, передачу в ефiр або повiдомлення по дротах для загального вiдома опублiкованих у газетах або журналах статей з поточних економiчних, полiтичних i релiгiйних питань або переданих в ефiр творiв такого ж характеру у випадках, коли право на таке вiдтворення, передачу в ефiр або повiдомлення по дротах не було спецiально застережено. Проте джерело завжди повинно бути ясно вказано; правовi наслiдки невиконання цього зобов'язання визначаються законодавством країни, в якiй вимагається охорона.

(2) За законодавством країн Союзу зберiгається також право визначати умови, на яких лiтературнi i художнi твори, показанi або оповiщенi в ходi поточних подiй, можуть бути в обсязi, виправданому поставленою iнформацiйною метою, вiдтворенi або зробленi доступними для загального вiдома в оглядах поточних подiй засобами фотографiї або кiнематографiї чи шляхом передачi в ефiр або повiдомлення для загального вiдома по дротах.

(1) Автори драматичних, музично-драматичних i музичних творiв користуються виключним правом дозволяти:

(i) публiчний показ i виконання своїх творiв, включаючи публiчний показ i виконання, здiйснюванi будь-якими засобами i способами;

(ii) передачу будь-яким способом постановок i виконань творiв для загального вiдома.

(2) Такi ж права надаються авторам драматичних або музично-драматичних творiв щодо перекладiв їх творiв протягом усього строку дiї їх прав на оригiнальнi твори.

(1) Автори лiтературних i художнiх творiв користуються виключним правом дозволяти:

(i) передачу своїх творiв в ефiр або публiчне повiдомлення цих творiв будь-яким iншим способом бездротової передачi знакiв, звукiв або зображень;

(ii) будь-яке публiчне повiдомлення, чи то по дротах або засобами бездротового зв'язку повторно передаваного в ефiр твору, якщо таке повiдомлення здiйснюється iншою органiзацiєю, нiж первинна;

(iii) публiчне повiдомлення переданого в ефiр твору за допомогою гучномовця або будь-якого iншого апарата, що передає знаки, звуки або зображення.

(2) Законодавством країн Союзу можуть бути визначенi умови здiйснення прав, передбачених попереднiм пунктом; проте дiю цих умов буде суворо обмежено межами країн, якi їх встановили. Цi умови нi в якому разi не можуть зачiпати нi немайнових прав автора, нi належного автору права на одержання справедливої винагороди, що встановлюється, за вiдсутностi згоди, компетентним органом.

(3) Дозвiл, наданий вiдповiдно до пункту (1) цiєї Статтi, оскiльки не встановлено iнше, не включає дозволу на запис переданого в ефiр твору за допомогою приладiв, що фiксують звуки або зображення. Проте законодавством країн Союзу може визначатися режим записiв короткочасного користування, здiйснюваних радiомовною органiзацiєю власними засобами i для своїх передач. Цим законодавством може бути дозволене зберiгання таких записiв, зважаючи на їх виключно документальний характер, в офiцiйних архiвах.

(1) Автори лiтературних творiв користуються виключним правом дозволяти:

(i) публiчне читання своїх творiв, включаючи таке публiчне читання, яке здiйснюється будь-якими засобами або способами;

(ii) передачу будь-яким способом читання їх творiв для загального вiдома.

(2) Такi ж права надаються авторам лiтературних творiв щодо перекладу їх творiв протягом усього строку дiї їх прав на оригiнальнi твори.

(1) Кожна країна Союзу може встановити для себе застереження i умови, стосовно виключного права, надаваного автору музичного твору i автору будь-якого тексту, що вже дав дозвiл на його запис разом з музичним твором, дозволяти звуковий запис музичного твору разом з таким текстом, якщо такий є; проте всi такi застереження i умови застосовуються тiльки в країнах, якi їх встановили, i нi в якому разi не можуть зачiпати права, що належать цим авторам, на одержання справедливої винагороди, яка, за вiдсутностi угоди, встановлюється компетентним органом.

(2) Записи музичних творiв, зробленi в будь-якiй країнi Союзу вiдповiдно до Статтi 13 (3) Конвенцiй, пiдписаних у Римi 2 червня 1928 р. i в Брюсселi 26 червня 1948 р., можуть вiдтворюватися в цiй країнi без дозволу автора музичного твору до закiнчення двох рокiв вiд дня, коли в нiй набуде чинностi цей Акт.

(3) Записи, зробленi вiдповiдно до пунктiв (1) i (2) цiєї Статтi i ввезенi без дозволу зацiкавлених сторiн у країну, де вони вважаються незаконними, пiдлягають арешту.

(1) Автори лiтературних i художнiх творiв мають виключне право дозволяти:

(i) кiнематографiчну переробку i вiдтворення своїх творiв та поширення перероблених або вiдтворених таким способом творiв;

(ii) публiчний показ i виконання перероблених або вiдтворених таким способом творiв i повiдомлення їх по дротах для загального вiдома.

(2) Переробка в будь-яку iншу художню форму кiнематографiчної постановки, похiдної вiд лiтературного або художнього твору, незалежно вiд дозволу його автора, вимагає також дозволу автора оригiнального твору.

(3) Положення Статтi 13 (1) не застосовуються.

(1) Без шкоди авторським правам на будь-який твiр, який мiг би бути перероблений або вiдтворений, кiнематографiчний твiр пiдлягає охоронi як оригiнальний твiр. Особа, яка має авторське право на кiнематографiчний твiр, користується такими ж правами, як i автор оригiнального твору, включаючи права, передбаченi в попереднiй Статтi.

(2) a) Визначення осiб, що мають авторське право на кiнематографiчний твiр, зберiгається за законодавством країни, в якiй вимагається охорона.

b) Проте в країнах Союзу, законодавство яких включає в число осiб, що мають авторське право на кiнематографiчнi твори авторiв, що зробили внесок у його створення, цi автори, якщо вони зобов'язалися зробити такий внесок, не вправi при вiдсутностi будь-якої протилежної або особливої умови, заперечувати проти вiдтворення, розповсюдження, публiчного показу i виконання, повiдомлення по дротах для загального вiдома, передачi в ефiр або будь-якого iншого публiчного повiдомлення твору, а також субтитрування i дублювання його тексту.

c) Питання про те, чи повинно зазначене вище зобов'язання бути виражене для застосування попереднього пункту b) у формi письмової згоди або рiвнозначного письмового акта, визначається законодавством країни, в якiй виробник кiнематографiчного твору має свою штаб-квартиру або звичайне мiсце проживання. Проте за законодавством країни Союзу, в якiй вимагається охорона, зберiгається право передбачити, що таке зобов'язання встановлюється письмовою угодою або рiвнозначним письмовим актом. Країни, якi скористаються цим правом, повiдомляють про це Генерального директора шляхом письмової заяви, яку вiн негайно сповiщає всiм iншим країнам Союзу.

d) Пiд "протилежною або особливою умовою" мається на увазi будь-яка обмежувальна умова, що має вiдношення до вищезазначеного зобов'язання.

(3) Якщо нацiональним, законодавством не встановлюється iнше, положення вищезазначеного пункту (2) d) не застосовуються до авторiв сценарiїв, дiалогiв i музичних творiв, створених для постановки кiнематографiчного твору, або до його режисера-постановника. Проте країни Союзу, законодавство яких не має положень, що передбачають застосування названого пункту (2) d) до режисера-постановника, повiдомляють про це Генерального директора шляхом письмової заяви, яку вiн негайно сповiщає всiм iншим країнам Союзу.

(1) Щодо оригiналiв творiв мистецтва i оригiналiв рукописiв письменникiв i композиторiв автор, а пiсля його смертi особи або установи, уповноваженi нацiональним законодавством, користуються невiдчужуваним правом часткової участi в кожному продажу твору, що йде за першою його уступкою, здiйсненою автором твору.

(2) Охорона, передбачена попереднiм пунктом, може вимагатися в будь-якiй країнi Союзу за умови, що законодавство країни, до якої належить автор, це дозволяє, i в обсязi, що допускається законодавством країни, в якiй вимагається ця охорона.

(3) Порядок збору i розмiри сум визначаються нацiональним законодавством.

(1) Для того щоб автор лiтературних i художнiх творiв, що охороняються цiєю Конвенцiєю, розглядався, за вiдсутностi доказiв протилежного, як такий i вiдповiдно до цього допускався у країнах Союзу до порушення судового переслiдування проти контрафакторiв, достатньо, якщо iм'я автора буде позначено на творi звичайним чином. Цей пункт застосовується, навiть коли це iм'я є псевдонiмом, коли псевдонiм, взятий автором, не викликає сумнiву в його особi.

(2) Виробником кiнематографiчного твору вважається, при вiдсутностi доказу протилежного, фiзична або юридична особа, iм'я або назва якої зазначена на цьому творi звичайним способом.

(3) Щодо творiв, випущених анонiмно або пiд псевдонiмом, крiм зазначених вище в пунктi (1), видавець, iм'я якого позначено на творi, визнається, при вiдсутностi доказу протилежного, представником автора, i в цьому статусi вiн правомочний захищати права автора i забезпечувати їх здiйснення. Чиннiсть положень цього пункту припиняється, коли автор розкриє свою особу i заявить про своє авторство на твiр.

(4) a) Для неопублiкованих творiв, автор яких невiдомий, але стосовно яких є всi пiдстави припускати, що вiн є громадянином країни Союзу, за законодавством цiєї країни зберiгається право призначити компетентний орган, який представляє цього автора i правомочний захищати його права i забезпечувати їх здiйснення в країнах Союзу.

b) Країни Союзу, якi вiдповiдно до цього положення здiйснять таке призначення, повiдомляють про це Генерального директора шляхом письмової заяви, що мiстить повну iнформацiю про призначений у такому порядку орган. Генеральний директор негайно сповiщає цю заяву всiм iншим країнам Союзу.

(1) Контрафактнi примiрники твору пiдлягають арешту в будь-якiй країнi Союзу, в якiй цей твiр користується правовою охороною.

(2) Положення попереднього пункту застосовуються також до вiдтворень, що походять iз країни, в якiй твiр не охороняється або перестав користуватись охороною.

(3) Арешт накладається вiдповiдно до законодавства кожної країни.

Положення цiєї Конвенцiї не можуть нi в чому зачiпати право уряду кожної iз країн Союзу дозволяти, контролювати або забороняти в законодавчому або адмiнiстративному порядку розповсюдження, виконання або показ будь-якого твору або постановки, щодо яких компетентний орган визнає за необхiдне здiйснити це право.

(1) Ця Конвенцiя застосовується до всiх творiв, якi на момент набуття нею чинностi не стали ще загальним надбанням у країнi походження у зв'язку iз закiнченням строку охорони.

(2) Проте якщо внаслiдок закiнчення ранiше наданого творовi строку охорони вiн став уже загальним надбанням у країнi, в якiй вимагається охорона, цей твiр не буде знову взято пiд охорону в цiй країнi.

(3) Вказаний принцип застосовується вiдповiдно до положень спецiальних конвенцiй, якi укладенi або будуть укладенi з цiєю метою мiж країнами Союзу. За вiдсутностi таких положень вiдповiднi країни визначають кожна для себе умови застосування цього принципу.

(4) Попереднi положення застосовуються також у випадку нових приєднань до Союзу та у випадках, коли охорона розширяється в порядку застосування Статтi 7 або внаслiдок вiдмови вiд застережень.

Положення цiєї Конвенцiї не перешкоджають вимогам про бiльш широку охорону, яка може надаватись законодавством тiєї або iншої країни Союзу.

(1) Спецiальнi положення стосовно країн, що розвиваються, мiстяться в Додатковому роздiлi.

(2) Iз урахуванням положень Статтi 28 (1) b) Додатковий роздiл становить невiд'ємну частину цього Акта.

(1) a) Союз має Асамблею, що складається iз країн Союзу, пов'язаних Статтями вiд 22 по 26.

b) Уряд кожної країни представляється одним делегатом, який може мати заступникiв, радникiв i експертiв.

c) Витрати кожної делегацiї несе уряд, що призначив її.

(2) a) Асамблея:

(i) розглядає всi питання, що вiдносяться до збереження i розвитку Союзу i застосування цiєї Конвенцiї;

(ii) дає Мiжнародному бюро iнтелектуальної власностi (далi iменується "Мiжнародне бюро"), передбаченому в Конвенцiї, що засновує Всесвiтню органiзацiю iнтелектуальної власностi ( 995_169 ) (далi iменується "Органiзацiя"), вказiвки щодо пiдготовки конференцiї з перегляду, придiляючи при цьому належну увагу зауваженням країн Союзу, не пов'язаних Статтями вiд 22 по 26;

(iii) розглядає i затверджує звiти i дiяльнiсть Генерального директора Органiзацiї, що стосуються Союзу, i дає йому всi необхiднi iнструкцiї з питань, що вiдносяться до компетенцiї Союзу;

(iv) обирає членiв Виконавчого комiтету Асамблеї;

(v) розглядає i затверджує звiти i схвалює дiяльнiсть свого Виконавчого комiтету, а також дає йому iнструкцiї;

(vi) визначає програму, приймає дворiчний бюджет Союзу i затверджує його фiнансовi звiти;

(vii) затверджує фiнансовий регламент Союзу;

(viii) створює такi комiтети експертiв i робочi групи, якi вважає необхiдними для здiйснення цiлей Союзу;

(ix) визначає, якi країни, що не є членами Союзу, i якi мiжурядовi i мiжнароднi неурядовi органiзацiї можуть бути допущенi на її засiдання як спостерiгачi;

(x) приймає поправки до Статей вiд 22 по 26;

(xi) здiйснює будь-якi iншi належнi дiї, спрямованi на досягнення цiлей Союзу;

(xii) виконує всi iншi функцiї, що випливають iз цiєї Конвенцiї;

(xiii) за умови її згоди здiйснює такi права, якi їй наданi Конвенцiєю, що засновує Органiзацiю ( 995_169 ).

b) З питань, що становлять iнтерес також для iнших Союзiв, адмiнiстрацiю яких здiйснює Органiзацiя, Асамблея приймає рiшення, заслухавши думку Координацiйного комiтету Органiзацiї.

(3) a) Кожна країна - член Асамблеї має один голос.

b) Половина країн - членiв Асамблеї становить кворум.

c) Незважаючи на положення пiдпункту b), якщо на будь-якiй сесiї кiлькiсть представлених країн становить менше половини, але дорiвнює або перевищує третину країн - членiв Асамблеї, вона може приймати рiшення, проте всi рiшення Асамблеї, за винятком рiшень, що вiдносяться до її власних правил процедури, набувають чинностi лише при дотриманнi нижче наведених умов. Мiжнародне бюро направляє згаданi рiшення країнам - членам Асамблеї, якi не були на нiй представленi, i запрошує їх повiдомити письмово у трьомiсячний строк, рахуючи вiд дати направлення рiшення, чи голосують вони за цi рiшення, проти них або утримуються. Якщо пiсля закiнчення цього строку кiлькiсть країн, що таким чином проголосували або повiдомили, що вони утримались, досягне тiєї кiлькостi, якої не вистачало для досягнення кворуму на самiй сесiї, такi рiшення набувають чинностi за умови, що одночасно зберiгається необхiдна бiльшiсть.

d) За умови дотримання положень Статтi 26 (2), Асамблея приймає своє рiшення бiльшiстю в двi третини поданих голосiв.

e) Голоси тих, що утрималися, до уваги не беруться.

f) Делегат може представляти тiльки одну країну i голосувати лише вiд її iменi.

g) Країни Союзу, що не є членами Асамблеї, допускаються на її засiдання як спостерiгачi.

(4) a) Асамблея збирається на чергову сесiю раз на два роки за скликанням Генерального директора i, крiм виняткових випадкiв, у той же час i в тому ж мiсцi, що й Генеральна Асамблея Органiзацiї.

b) Асамблея збирається на надзвичайну сесiю, що скликається Генеральним директором, на вимогу Виконавчого комiтету або на вимогу однiєї чвертi країн - членiв Асамблеї.

(5) Асамблея приймає свої правила процедури.

(1) Асамблея має Виконавчий комiтет.

(2) a) Виконавчий комiтет складається з країн, обраних Асамблеєю iз числа країн - членiв Асамблеї. Крiм того, країна, на територiї якої Органiзацiя має свою штаб-квартиру, має в комiтетi ex officio одне мiсце, за умови дотримання положень Статтi 25 (7) b).

b) Уряд кожної країни - члена Виконавчого комiтету представлений одним делегатом, який може мати заступникiв, радникiв i експертiв.

c) Витрати кожної делегацiї несе уряд, що призначив її.

(3) Кiлькiсть країн - членiв Виконавчого комiтету становить одну чверть кiлькостi країн - членiв Асамблеї. При визначеннi кiлькостi мiсць, що пiдлягають заповненню, залишок, що утворився пiсля дiлення на чотири, до уваги не приймається.

(4) Пiд час виборiв членiв Виконавчого комiтету Асамблея придiляє належну увагу справедливому географiчному розподiлу, а також необхiдностi для країн - учасниць спецiальних угод, якi можуть бути укладенi у зв'язку iз Союзом, бути серед країн, якi складають Виконавчий комiтет.

(5) a) Члени Виконавчого комiтету здiйснюють свої функцiї вiд закриття сесiї Асамблеї, на якiй вони були обранi, до закриття наступної чергової сесiї Асамблеї.

b) Члени Виконавчого комiтету можуть бути переобранi, але в кiлькостi, що не перевищує двох третин їх складу.

c) Асамблея встановлює детальнi правила виборiв i можливих перевиборiв членiв Виконавчого комiтету.

(6) a) Виконавчий комiтет:

(i) готує проект порядку денного Асамблеї;

(ii) подає Асамблеї пропозицiї щодо проекту програми i двохрiчного бюджету Союзу, пiдготовлених Генеральним директором;

(iii) виключений;

(iv) подає Асамблеї з вiдповiдними зауваженнями перiодичнi звiти Генерального директора i щорiчнi акти фiнансових ревiзiй;

(v) вiдповiдно до рiшень Асамблеї i з урахуванням обставин, що виникли мiж двома черговими сесiями Асамблеї, вживає всiх необхiдних заходiв, щоб забезпечити виконання Генеральним директором програми Союзу;

(vi) виконує всi iншi функцiї, покладенi на нього вiдповiдно до цiєї Конвенцiї.

b) З питань, що становлять iнтерес також для iнших Союзiв, адмiнiстрацiю яких здiйснює Органiзацiя, Виконавчий комiтет приймає рiшення, заслухавши думку Координацiйного комiтету Органiзацiї.

(7) a) Виконавчий комiтет збирається на чергову сесiю раз на рiк за скликанням Генерального директора по можливостi в той же час i в тому ж мiсцi, що й Координацiйний комiтет Органiзацiї.

b) Виконавчий комiтет збирається на надзвичайну сесiю, що скликається Генеральним директором, або за його власною iнiцiативою, або на прохання Голови, або на вимогу однiєї чвертi членiв Виконавчого комiтету.

(8) a) Кожна країна - член Виконавчого комiтету має один голос.

b) Половина країн - членiв Виконавчого комiтету становить кворум.

c) Рiшення приймаються простою бiльшiстю поданих голосiв.

d) Голоси тих, що утрималися, не беруться до уваги.

e) Делегат може представляти тiльки одну країну i голосувати лише вiд її iменi.

(9) Країни Союзу, що не є членами Виконавчого комiтету, допускаються на його засiдання як спостерiгачi.

(10) Виконавчий комiтет приймає свої правила процедури.